ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ

 

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИСУВАЄ ПЕВНІ ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ УРОКУ.

Центральною частиною уроку є інтерактивна вправа. 

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ СКЛАДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, НА ДУМКУ О. ПОМЕТУН, Л. ПИРОЖЕНКО, НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ:

• ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ ПОТРЕБУЮТЬ ПЕВНОЇ ЗМІНИ ВСЬОГО ЖИТТЯ КЛАСУ, БАГАТО ЧАСУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЯК УЧНІВ, ТАК І ВЧИТЕЛЯ. ЛІПШЕ ПІДГОТУВАТИ НЕЗНАЧНУ КІЛЬКІСТЬ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАНЯТЬ ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ, НІЖ АБИЯК, АЛЕ ЧАСТО ПРОВОДИТИ ПІДГОТОВЛЕНІ "ІГРИ".  

• ДОЦІЛЬНО ПРОВЕСТИ З УЧНЯМИ ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ І РАЗОМ РОЗРОБИТИ ПРАВИЛА РОБОТИ В КЛАСІ. ДЛЯ ПОЧАТКУ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ПРОСТІ ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ.  

• ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ - НЕ САМОЦІЛЬ. ЦЕ ЛИШЕ СТВОРЕННЯ ТАКОГО МІКРОКЛІМАТУ В КЛАСІ, ЯКИЙ НАЙЛІПШЕ СПРИЯЄ СПІВРОБІТНИЦТВУ, ВЗАЄМОРОЗУМІННЮ, ДОБРОЗИЧЛИВОСТІ, ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ДІЙСНО РЕАЛІЗУВАТИ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ.

• ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ОХОПЛЕННЯ ВСЬОГО НЕОБХІДНОГО МАТЕРІАЛУ, ЙОГО ГЛИБОКОГО ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГ ПОВИНЕН СТАРАННО ПЛАНУВАТИ СВОЮ РОБОТУ:

- ПРОВЕСТИ ПОПЕРЕДНЮ ПІДГОТОВКУ УЧНІВ ЗА КОНКРЕТНИМ ЗАВДАННЯМ: ПРОЧИТАТИ, ПРОДУМАТИ, ОПРАЦЮВАТИ НЕОБХІДНУ ДОДАТКОВУ ЛІТЕРАТУРУ, ВИКОНАТИ САМОСТІЙНІ ПІДГОТОВЧІ ЗАВДАННЯ;

- ВІДІБРАТИ ДЛЯ УРОКУ НАЙЕФЕКТИВНІШІ ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ, ЯКІ ДАЛИ Б УЧНЯМ КЛЮЧ ДО ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ;

- ПІД ЧАС ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ ДАТИ ШКОЛЯРАМ МОЖЛИВІСТЬ ДОБРЕ ПОДУМАТИ НАД ЗАВДАННЯМИ, ЩОБ ВОНИ ВИКОНУВАЛИ ЇХ СЕРЙОЗНО, А НЕ МЕХАНІЧНО АБО ГРАЮЧИСЬ;  

- НА ОДНОМУ УРОЦІ ВИКОРИСТОВУВАТИ ОДНУ (ДВІ) ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ, А НЕ ЦІЛИЙ КАЛЕЙДОСКОП;

- ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОВЕСТИ ОБГОВОРЕННЯ ЗА ПІДСУМКАМИ ІНТЕРАКТИВНОЇ ВПРАВИ;

- ПРОВОДИТИ БЛІЦОПИТУВАННЯ, САМОСТІЙНІ ДОМАШНІ РОБОТИ З РІЗНОМАНІТНИХ МАТЕРІАЛІВ ТЕМИ, ЩО НЕ БУЛИ ПОВ'ЯЗАНІ З ІНТЕРАКТИВНИМИ ВПРАВАМИ.

ЩОБ КОНТРОЛЮВАТИ ХІД НАВЧАННЯ НА ПІДСТАВІ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, УЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ПОПЕРЕДНЬО ДОБРЕ ПІДГОТУВАТИСЬ:  

- ГЛИБОКО ОБМІРКУВАТИ І ВИВЧИТИ ПРОГРАМОВИЙ МАТЕРІАЛ, У ТОМУ ЧИСЛІ І ДОДАТКОВИЙ;

- ДЕТАЛЬНО СПЛАНУВАТИ І РОЗРОБИТИ УРОК: ВИЗНАЧИТИ ХРОНОМЕТРАЖ, РОЛІ УЧАСНИКІВ, ПІДГОТУВАТИ КОНКРЕТНІ ЗАПИТАННЯ ТА МОЖЛИВІ ВІДПОВІДІ НА НИХ, ВИРОБИТИ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ;

- СТВОРИТИ СПРИЯТЛИВІ УМОВИ ДЛЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ ШЛЯХОМ ДОБОРУ НАЙЦІКАВІШИХ ВИПАДКІВ, ПРОБЛЕМ, ОГОЛОШУВАТИ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ (МЕТУ) УРОКУ І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РОБОТИ УЧНІВ;

- ПЕРЕДБАЧИТИ РІЗНОМАНІТНІ МЕТОДИ ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ УЧНІВ, НАЛАШТУВАТИ ЇХ НА РОБОТУ, ПІДТРИМУВАТИ ДИСЦИПЛІНУ, НЕОБХІДНУ ДЛЯ НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ КЛАСУ, ЦЬОМУ МОЖУТЬ СПРИЯТИ РІЗНОМАНІТНІ ВПРАВИ-РОЗМИНКИ, ПИСЬМОВИЙ РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ У ГРУПАХ ТОЩО.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ РОЗКРИВАЄ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ФАХОВОГО РОСТУ, ДЛЯ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ, ДЛЯ НАВЧАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ.  

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИСУВАЄ ПЕВНІ ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ УРОКІВ, ЯКА, ЗА О.ПОМЕТУН, СКЛАДАЄТЬСЯ З П’ЯТИ ЕЛЕМЕНТІВ:
-        МОТИВАЦІЯ;

-        ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ Й ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ;

-        НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАВДАНЬ;

-        ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА – ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ;

-        ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ.

ПРАВИЛА ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕРАКТИВНОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОЦІ:

1.      ДО РОБОТИ ПОВИННІ БУТИ ЗАЛУЧЕНІ РІЗНОЮ МІРОЮ ВСІ УЧНІ.

2.      НЕОБХІДНО ДБАТИ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ ПІДГОТОВКУ УЧНІВ. КОРИСНИМИ Є: РІЗНОМАНІТНЕ ТА ПОСТІЙНЕ СТИМУЛЮВАННЯ УЧНІВ ЗА АКТИВНУ УЧАСТЬ У РОБОТІ; НАДАННЯ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ ТА ІН.

3.      ТИХ, ХТО НАВЧАЄТЬСЯ В ІНТЕРАКТИВНІ, НЕ ПОВИННО БУТИ БАГАТО. ПРОДУКТИВНА РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ. КОЖЕН МАЄ БУТИ ПОЧУТИЙ.

4.      ПРИМІЩЕННЯ МАЄ БУТИ СПЕЦІАЛЬНО ПІДГОТОВЛЕНИМ. УЧНІ ПОВИННІ МАТИ ЗМОГУ ЛЕГКО ПЕРЕСУВАТИСЯ ПІД ЧАС РОБОТИ В МАЛИХ ГРУПАХ. УСІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РОБОТИ МАЛИХ ГРУП ГОТУЮТЬСЯ ЗАЗДАЛЕГІДЬ.

5.      ПІД ЧАС УРОКУ НЕОБХІДНО ДОТРИМУВАТИСЬ РЕГЛАМЕНТУ ТА ПРОЦЕДУРИ, ПРОЯВЛЯТИ ТЕРПИМІСТЬ ДО БУДЬ-ЯКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, УВАЖНО ВИСЛУХОВУВАТИ ВСІХ УЧАСНИКІВ, ПОВАЖАЮЧИ ЇХ.

6.      УВАЖНО СТАВИТИСЯ ДО УЧНІВ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ ГРУП.

7.      НА ОДНОМУ УРОЦІ БАЖАНО ЗАСТОСОВУВАТИ 1-2 ІНТЕРАКТИВНИХ ПРИЙОМИ РОБОТИ.

8.      ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПИТАНЬ УЧИТЕЛЮ НЕОБХІДНО ПРОДУМУВАТИ РІЗНІ ВАРІАНТИ МОЖЛИВИХ ВІДПОВІДЕЙ І ЗАЗДАЛЕГІДЬ ВИРОБЛЯТИ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ.

УРОКИ МАЮТЬ ЗАХОПЛЮВАТИ УЧНІВ, ПРОБУДЖУВАТИ В НИХ ІНТЕРЕС І МОТИВАЦІЮ, НАВЧАТИ САМОСТІЙНОМУ МИСЛЕННЮ ТА ДІЯМ. ЕФЕКТИВНІСТЬ І СИЛА ВПЛИВУ НА ЕМОЦІЇ ТА СВІДОМІСТЬ УЧНІВ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД УМІНЬ І СТИЛЮ РОБОТИ КОНКРЕТНОГО ВЧИТЕЛЯ.
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ

ЕТАП ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ
ЧАС УРОКУ, ВІДВЕДЕНИЙ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ЕТАПУ
МЕТА ЕТАПУ
МЕТОДИ, ПРИЙОМИ
1
МОТИВАЦІЯ
2-3 ХВ.
СФОКУСУВАТИ  УВАГУ УЧНІВ НА ПРОБЛЕМІ Й ВИКЛИКАТИ  ІНТЕРЕС ДО ОБГОВОРЮВАНОЇ ТЕМИ.
«МОЗКОВИЙ ШТУРМ». МЕТОД АСОЦІАЦІЙ. БЛІЦОПИТУВАННЯ. «МІКРОФОН». «ДЕРЕВО ОЧІКУВАНЬ»
2
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ
2-3 ХВ.
ЗАБЕЗПЕЧИТИ РОЗУМІННЯ УЧНЯМИ ЗМІСТУ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ТОБТО ТОГО, ЧОГО ВОНИ ПОВИННІ ДОСЯГТИ НА УРОЦІ.
ЧЕРЕЗ ЕПІГРАФ. ЧЕРЕЗ СЛОВО. ЧЕРЕЗ НАЗВУ.
3
ОТРИМАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
5-10 ХВ.
ДАТИ УЧНЯМ ДОСТАТНЬО ІНФОРМАЦІЇ, ДЛЯ ТОГО ЩОБ НА ЇЇ ОСНОВІ ВИКОНУВАТИ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ, АЛЕ ЗА МІНІМАЛЬНО КОРОТКИЙ ЧАС.
МІНІ-ЛЕКЦІЯ.
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ.
МАРКУВАННЯ ТЕКСТУ.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
4
ІНТЕРАКТИВНЕ ЗАВДАННЯ
25-30 ХВ.
ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ. ІНТЕРАКТИВНА ЧАСТИНА УРОКУ МАЄ ЗАЙМАТИ БЛИЗЬКО 50-60% НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ТАКА ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ВПРАВИ:
1) ІНСТРУКТУВАННЯ;
2) ОБЄДНАННЯ В ГРУПИ, РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ;
3) ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ, ПРИ ЯКОМУ ВЧИТЕЛЬ ВИСТУПАЄ ЯК ОРГАНІЗАТОР, ПОМІЧНИК, ВЕДУЧИЙ ДИСКУСІЇ;
4) ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ, ВИКОНАННЯ ВПРАВИ.
ДЕБАТИ. СЕМІНАР.
РОБОТИ В МАЛИХ ГРУПАХ.
«ПРЕС». «КАРУСЕЛЬ». «МІКРОФОН». «СНІГОВИЙ КОМ». «ЗАХИСТ ПРОЕКТУ». «АКВАРІУМ». «ЯРМАРОК». «ШІСТЬ КАПЕЛЮХІВ».
5
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
3-5 ХВ.
ПОЯСНЮЄТЬСЯ ЗМІСТ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ, ПІДВОДИТЬСЯ РИСКА ПІД ЗНАННЯМИ, ЩО ПОВИННІ БУТИ ЗАСВОЄНІ, І ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ТИМ, ЩО ВЖЕ ВІДОМО, І ТИМ, ЩО ЗНАДОБИТЬСЯ  У МАЙБУТНЬОМУ.
«ВЕЛИКЕ КОЛО». «ПРЕС». «НЕСПОДІВАНА ПРОПОЗИЦІЯ». «СНІЖНИЙ КОМ». «ВИХІД У НАРОД». «ШКАЛА ДУМОК». «В ОДНЕ СЛОВО». ДИСКУСІЇ. КОМЕНТУВАННЯ.
6
РЕФЛЕКСІЯ
2-3 ХВ.
ОСМИСЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ НА УРОЦІ (РЕФЛЕКСІЯ ДІЯЛЬНОСТІ, РЕФЛЕКСІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, РЕФЛЕКСІЯ НАСТРОЮ ТА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ УЧНІВ).
«РЕФЛЕКСИВНИЙ ЕКРАН». «ЗНАЮ – ДІЗНАВСЯ – ХОЧУ ДІЗДАТИСЬ». «ПЛЮС – МІНУС – ЦІКАВО» «ПАЛІТРА ЕМОЦІЙ». «БУКЕТ НАСТРОЮ».




ТЕХНОЛОГІЯ «ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС»: ПЕРЕВАГИ ТА СКЛАДНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ   


«ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ» – ЦЕ ФОРМА АКТИВНОГО НАВЧАННЯ, ЯКА ДОЗВОЛЯЄ «ПЕРЕВЕР­НУТИ» ЗВИЧНИЙ ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ТАКИМ ЧИНОМ: ДОМАШНІМ ЗАВДАННЯМ ДЛЯ УЧНІВ Є ПЕРЕГЛЯД ВІДПО­ВІДНИХ ВІДЕОФРАГМЕНТІВ ІЗ НАВЧАЛЬНИМ МАТЕРІАЛОМ НАСТУПНОГО(!) УРОКУ, УЧНІ САМОСТІЙНО ПРОХО­ДЯТЬ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ, А В КЛАСІ ЧАС ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ НА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ.

«ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС» – ЦЕ ТАКА ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ, В ЯКІЙ ТИПОВА ПОДАЧА ЛЕКЦІЙ ТА ОРГАНІ­ЗАЦІЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ МІНЯЮТЬСЯ МІСЦЯМИ. УЧНІ ДИВЛЯТЬСЯ ВДОМА КОРОТКІ ВІДЕОЛЕКЦІЇ, В ТОЙ ЧАС ЯК У КЛАСІ ВІДВОДИТЬСЯ ЧАС НА ВИКОНАННЯ ВПРАВ, ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТІВ ТА ДИСКУСІЇ. ВІДЕОЛЕКЦІЇ ЧАСТО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ В «ПЕРЕВЕРНУТОМУ» ПІДХОДІ, ВОНИ СТВОРЮЮТЬСЯ ВИКЛАДАЧЕМ І РОЗМІЩУЮТЬСЯ В ІНТЕРНЕТІ.

АВТОРАМИ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ» ВВАЖАЮТЬСЯ ВЧИТЕЛІ ХІМІЇ ААРОН САМС І ДЖОНАТАН БЕРГМАНН (США). У 2008 РОЦІ ВОНИ СТАЛИ ЗАПИСУВАТИ ВІДЕОРОЛИКИ ЗІ СВОЇМИ ЛЕКЦІЯМИ ТА ПРОПОНУВАТИ ЇХ НА ДОМАШНЄ ОПРАЦЮВАННЯ СВОЇМ УЧНЯМ. У ВЛАСНИХ КНИГАХ «ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ АБО ЯК ДОСТУКАТИСЯ ДО КОЖНОГО УЧНЯ НА УРОЦІ», ВОНИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЦІЄЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇЇ МОЖЛИВОСТІ.

У 2010 РОЦІ CLINTONDALE HIGH SCHOOL У М. ДЕТРОЙТІ, США, СТАЛА ПЕРШОЮ «ПЕРЕВЕРНУТОЮ ШКОЛОЮ», ЯКА ПОВНІСТЮ ПЕРЕЙШЛА НА ПРИНЦИП «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ».

ОДНАК АВТОРИ ВКАЗУЮТЬ НА ТРУДНОЩІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦІЄЇ ТЕХНОЛОГІЇ: ВЕЛИКИЙ ОБ’ЄМ ТЕХНІЧ­НОЇ ПІДГОТОВЧОЇ РОБОТИ; ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ ШКОЛИ ТА УЧНІВ.

ІДЕЯ «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ» : ПОПЕРЕДНЄ ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ВДОМА З НОВИМ НАВЧАЛЬНИМ МАТЕРІАЛОМ ЗА ПІДРУЧНИКОМ, А НА УРОЦІ – КОРОТКИЙ РОЗБІР ПРОБЛЕМНИХ МОМЕНТІВ, ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ТА ВИРОБЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК. ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ПРОВОДИТЬСЯ В КІНЦІ ТОГО Ж САМОГО УРОКУ(!) ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ У РОБОЧОМУ ЗОШИТІ, КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ ТОЩО. У МАЙБУТНЬОМУ, ЗА УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧНЯМ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО КОМП’ЮТЕРІВ У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС (НАПРИКЛАД, ПІСЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ «1 УЧЕНЬ – 1 КОМП’ЮТЕР»), ЗАЛИШИТЬСЯ ЗРОБИТИ ОДИН КРОК – ЗАМІНИТИ ПІДРУЧНИК ПАКЕТОМ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ.

ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАСИЧЕНИХ ДІЮЧИХ ПРОГРАМ З ІНФОРМАТИКИ ДОВОДИТЬСЯ ШУКАТИ ШЛЯХИ ІНТЕНСИ­ФІКАЦІЇ ПРОВЕ­ДЕННЯ УРОКУ. ПРОПОНОВАНЕ «ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ», ЗОКРЕМА, ПЕРЕД­БАЧАЄ ВІДМОВУ ВІД ТАКИХ, НЕЕФЕКТИВНИХ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОГО ЧАСУ, ПРИЙОМІВ: ВИСТУПИ УЧНІВ БІЛЯ ДОШКИ, ФРОНТАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ, ДИКТУВАННЯ КОНСПЕКТІВ, ПЕРЕГЛЯД ТРИВАЛИХ НАВ­ЧАЛЬ­НИХ ФІЛЬМІВ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЙ ТОЩО. НАТОМІСТЬ ЗАПРОВАДЖУЮТЬСЯ ЕЛЕМЕНТИ ПЕДАГОГІКИ СПІВРОБІТ­НИЦТВА: ВЧИТЕЛЬ ВИСТУПАЄ СКОРІШЕ У РОЛІ КОЛЕГИ І КОНСУЛЬТАНТА. УЧНІ ОПАНОВУ­ЮТЬ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ, ЗНАЧНОЮ МІРОЮ, САМОНАВЧАННЯМ, ЩО СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА САМОСТІЙНОСТІ.

ОСНОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ПРОПОНОВАНОЇ МЕТОДИКИ Є:

·        ВИКОРИСТАННЯ ЛАКОНІЧНИХ (НЕ БІЛЬШЕ 5-6 СТОР. НА УРОК) НАВЧАЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ;

·        ПОПЕРЕДНЄ ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ВДОМА З НОВИМ НАВЧАЛЬНИМ МАТЕРІАЛОМ;

·        НА УРОЦІ – КОРОТКІ ПОЯСНЕННЯ ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА ТЕКСТОМ ПІДРУЧНИКА;

ВИКОРИСТАННЯ ПІДРУЧНИКА ДОЗВОЛЯЄ ВКЛАСТИСЯ У ЧАС, ВІДВЕДЕНИЙ НА ПОЯСНЕННЯ, НЕ ПРОПУС­ТИТИ КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ, НЕ ВІДІЙТИ ВІД ТЕМИ УРОКУ.

·        ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ ПРИ ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ;

ЯК ПРАВИЛО, КОЖЕН УЧЕНЬ ОДЕРЖУЄ ОЦІНКУ ЗА УРОК. УЧНІ ЗНАЮТЬ, ЩО БУДУТЬ ПРАЦЮВАТИ НА КОНКРЕТНИЙ РЕЗУЛЬТАТ, ЦЕ МОТИВУЄ ЇХ ДО РОБОТИ.

·        ПРОВЕДЕННЯ НА КОЖНОМУ УРОЦІ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ НАВИЧОК, ЩО БАЗУ­ЮТЬСЯ НА МАТЕРІАЛІ ПОТОЧНОГО УРОКУ;


ТАМ, ДЕ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ СИДИТЬ 2 АБО НАВІТЬ 3 УЧНІ, ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГ­НЕНЬ МОЖЕ ПРОВОДИТИСЯ ПО ЧЕРЗІ ЧЕРЕЗ УРОК. ТАКІ ГРУПИ
РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ КОМП­ЛЕКТУ­ВАТИ УЧНЯМИ ОДНАКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ.

·        ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНКИ ЯК СУКУПНОЇ ЗА ЗНАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ;

ПОКИ УЧНІ ВИКОНУЮТЬ РОБОТУ, ВЧИТЕЛЬ ОДЕРЖУЄ ДО 25 ХВ. ЧАСУ, ЯКИЙ МОЖЕ ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ ВІДСТАЮЧИМ УЧНЯМ, ПРИЙНЯТТЯ ВИКОНАНИХ РОБІТ, УСУНЕННЯ МОЖЛИВИХ ЗБОЇВ В РОБОТІ ОБЛАДНАННЯ ТОЩО.

·        ДОЗВІЛ ВИКОРИСТАННЯ УЧНЯМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ПІД ЧАС РОБОТИ;

·        ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ І НЕВИГІДНОСТІ «СПИСУВАННЯ»;

·        ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗАХИСТ (ЗДАЧА) СВОЇХ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ;

·        ВПРОВАДЖЕННЯ РОБОЧИХ ЗОШИТІВ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ.

ВИКОРИСТАННЯ РОБО­ЧОГО ЗОШИТА НАДАЄ ТАКІ ПЕРЕВАГИ:

·        ДОКУ­МЕНТОВАНЕ ОЦІ­НЮ­­­ВАННЯ ЗНАНЬ ТА НА­ВИЧОК УЧНІВ НА КОЖ­НОМУ УРОЦІ;

·         «ЮРИ­ДИЧНО» ОБҐРУН­ТО­ВАНЕ ВИСТАВЛЯННЯ ОЦІНОК;

·        НАОЧНЕ І БЕЗЗАПЕ­РЕЧНЕ «ПРАВОВЕ ПОЛЕ» РОБО­ТИ ВЧИТЕЛЯ;

·        ПОУРОЧНИЙ ІНСТРУК­ТАЖ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ДОКУМЕНТУЄТЬСЯ І НЕ ЗАЙМАЄ БАГАТО ЧАСУ;

·        РІВНЕВІСТЬ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ ВИЗ­НА­ЧА­ЄТЬСЯ КІЛЬ­КІС­ТЮ ТА ЯКІСТЮ ВИКОНА­НИХ ДІЙ;

·        ОЦІНКА ВРАХОВУЄ ЗНАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ;

·        ВИСТАВЛЕННЯ ОБҐРУН­ТОВАНОЇ ОЦІНКИ ЗАЙ­МАЄ МАЛО ЧАСУ ВЧИТЕЛЯ;

·        ОЦІНЮВАННЯ МОЖЕ ПРОВОДИТИСЬ У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС;

·        СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НЕВИГІДНОСТІ «СПИСУВАННЯ»;

·        КОЖЕН УЧЕНЬ ОДЕРЖУЄ ОЦІНКУ ЗА УРОК, ЩО МОТИВУЄ ЇХ ДО РОБОТИ;

·        ВЧИТЕЛЬ МЕНШЕ ВІДВОЛІКАЄТЬСЯ НА ОЦІНЮВАННЯ І ПРАЦЮЄ БІЛЬШ ПРОДУКТИВНО;

·        ПОКИ УЧНІ ПРАЦЮЮТЬ ІЗ ЗОШИТАМИ, ВЧИТЕЛЬ МАЄ ЧАС ДЛЯ ДОПОМОГИ ВІДСТАЮЧИМ УЧНЯМ, ПРИЙНЯТТЯ ВИКОНАНИХ РОБІТ, УСУНЕННЯ МОЖЛИВИХ ЗБОЇВ В РОБОТІ ОБЛАДНАННЯ ТОЩО.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ВИСТАВЛЯЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЕМ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ПОЛІ ЯК СУМА БАЛІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ. ОЦІНЮЄТЬСЯ ЛИШЕ ТЕ, ЩО ВИКОНАНО І ЗАПИСАНО УЧНЕМ У ЗОШИТ АБО ЗБЕРЕЖЕНО НА КОМП’ЮТЕРІ У ВЛАСНІЙ ПАПЦІ!

ЗРОЗУМІЛО, ЩО ВИКОРИСТАННЯ ЛИШЕ ПІДРУЧНИКІВ І РОБОЧИХ ЗОШИТІВ НЕ Є ПОВНОЮ КОНЦЕП­ЦІЄЮ «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ». АЛЕ ТАКИЙ ПІДХІД ІЗ ПОПЕРЕДНІМ ПЕРЕГЛЯДОМ ВДОМА НОВОГО МАТЕРІАЛУ У ПІДРУЧНИКУ ПОКИ ЩО Є НАЙБІЛЬШ РЕАЛЬНИМ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ. МАЄМО НАДІЮ, ЩО Й ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОРОЛИКІВ В ІНТЕРНЕТІ ЗГОДОМ СТАНЕ В НАС ТАКИМ ЖЕ ЗВИЧНИМ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ І ДОСТУПНИМ ДЛЯ УЧНІВ, ЯК І ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧИХ ЗОШИТІВ І ПІДРУЧНИКІВ ЗАРАЗ.

У КОНТЕКСТІ «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ» ПОСТАЄ ПИТАННЯ: ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ВДОМА ВИВЧАТИ МАТЕРІАЛ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ, КОЛИ І ЗВИЧАЙНІ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ УЧНІ ВИКОНУЮТЬ НЕ ЗАВЖДИ ЯКІСНО.  МАБУТЬ ЄДИНИЙ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ ЦІЄЇ ПРОБЛЕМИ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВІДЕОУРОКИ, ВІДЕОЛЕКЦІЇ ЧИ ПІДРУЧНИКИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ДАНІЙ МЕТОДИЦІ ПОВИННІ БУТИ ЦІКАВИМИ, НАСИЧЕНИМИ І ЗРОЗУМІЛИМИ НЕ ЛИШЕ ВЧИТЕЛЮ, А Й ШКОЛЯРЕВІ. РОЛЬ ПІДРУЧНИКА У СУЧАСНОМУ СВІТІ СУТТЄВО ЗМІНИЛАСЯ. ПІДРУЧНИК, В ІДЕАЛІ, ПОВИНЕН НЕ ЛИШЕ МІСТИТИ ФАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ МАЙБУТНЬОГО УРОКУ, ЯКИЙ, ДО РЕЧІ, МОЖНА ЗНАЙТИ БУДЬ-ДЕ В ІНТЕРНЕТІ, А САМЕ БУТИ ЦІКАВИМ, І ЗРОЗУМІЛИМ, ВІДПОВІДАТИ ВІКОВИМ ОСОБЛИВОСТЯМ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ УЧНЯМИ, ВРАХОВУВАТИ МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ! ЧАСТО-ГУСТО ШКІЛЬНІ ПІДРУЧНИКИ ПИШУТЬСЯ ВУЗЬКИМИ СПЕЦІАЛІСТАМИ БЕЗ КОНСУЛЬТУВАННЯ З ДИТЯЧИМИ ПСИХОЛОГАМИ, А ТАКОЖ БЕЗ УРАХУВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ, ПОЧИНАЮЧИ ВІД ШВИДКОСТІ ЧИТАННЯ І ЗАКІНЧУЮЧИ МАТЕМАТИКОЮ, ФІЗИКОЮ, МОВАМИ, ЛІТЕРАТУРОЮ, ІСТОРІЄЮ, ТОЩО.  ЯКЩО ШКІЛЬНІ ПІДРУЧНИКИ НЕ ВРАХОВУВАТИМУТЬ УСЬОГО ПЕРЕЛІЧЕНОГО, ТО ЇХ РОЛЬ І КОРИСНІСТЬ З РОЗВИТКОМ ДОСТУПНОСТІ ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В ШКОЛАХ ЗІЙДЕ НАНІВЕЦЬ, БО НАВЧАННЯ ЗА ТАКИМИ «ПІДРУЧНИКАМИ», ОСОБЛИВО ЗА «ПЕРЕВЕРНУТОЮ» МЕТОДИКОЮ, МАЛО ЧИМ ВІДРІЗНЯТИМЕТЬСЯ ВІД НАВЧАННЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ САМОСТІЙНО ЗНАЙДЕНИМИ УЧНЯМИ НА РІЗНОМАНІТНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСАХ.

НАВІТЬ З УРАХУВАННЯМ ОБМЕЖЕНИХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ МЕТОДИКА «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ» ВПРОВАДЖЕНА У ШКОЛАХ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ І У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ ДАЄ ГАРНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ ТА НАВИЧОК. ВИВЧАЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ НАВЧАННІ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ.

ОЛЕКСАНДР ПИЛИПЧУК, ВАСИЛЬ ЛАСТОВЕЦЬКИЙ, ЄВГЕН ШЕСТОПАЛОВ ДЛЯ OSVITA.UA

Немає коментарів:

Дописати коментар