Календарно –
тематичне планування уроків хімії
11 клас (рівень стандарту 70 годин на рік, 2 години
на тиждень)
Календарне планування з хімії у 11 класі складене за
Програмою з хімії для 10-11 класів
закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою
наказом Міністерства освіти і науки
України від 23.10.2017 № 1407; [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv]
№ з\п |
Дата |
Тема уроку |
Демонстрування, лабораторні досліди, практичні роботи, домашній
експеримент,проекти. |
Очікувані результати
навчання |
|
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів (4 год) |
|||||
1 |
|
Інструктаж з техніки безпеки. Явище періодичної зміни властивостей
елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів. |
Демонстрації 1. Різні варіанти
періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні
3D). |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі; пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і
збудженому станах атомів; наводить приклади s-, p-, d-елементів. Діяльнісний компонент складає електронні і графічні
електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4
періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»; атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому
станах; аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум)
1-4 періодів; порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що
знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів. Ціннісний компонент обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі
електронної будови їхніх атомів; висловлює судження щодо застосування
періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів. Наскрізні
змістові лінії Підприємливість
і фінансова грамотність Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень
про електронну будову атомів. |
|
2 |
|
Електронні і графічні
електронні формули атомів s-, p-, d-елементів. Принцип
«мінімальної енергії». |
Демонстрації. 2. Форми електронних
орбіталей (у тому числі 3D-проектування). 3. Моделі атомів s-, p-, d-елементів (у
тому числі 3D-проектування). Навчальні проекти 1. Створення 3D-моделей
атомів елементів. |
||
3 |
|
Збуджений стан атома. Валентні стани елементів. |
Навчальні
проекти 2. Застосування
радіонуклідів у медицині. |
||
4 |
|
Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів. |
Навчальні проекти 3. Використання
радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології. |
||
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини ( 5 год) |
|||||
5 |
|
Йонний, ковалентний. Донорно-акцепторний
механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію). |
Демонстрації 5. Утворення
амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду. Навчальний проект 5. Використання
речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці. |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент установлює види хімічного зв’язку
в речовинах за їхніми формулами; наводить приклади речовин із різними
видами хімічного зв аморфних і кристалічних
речовин. Діяльнісний компонент пояснює відмінності в механізмах
утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і
кристалічними речовинами; прогнозує фізичні властивості
речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних
властивостей. Ціннісний компонент оцінює на основі будови
молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами
води, спиртів, води і спиртів; висловлює судження щодо залежності між
використанням речовин та їхньою будовою і властивостями. Наскрізні
змістові лінії Здоров’я
і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова
грамотність. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови. |
|
6-7 |
|
Металічний, водневий хімічні зв’язки. |
Навчальний проект 6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів. |
||
8 |
|
Кристалічний і аморфний стани твердих речовин. Залежність фізичних
властивостей речовин від їхньої будови. |
Демонстрації 4. Моделі різних типів кристалічних ґраток (у тому числі
3D-проектування. 6.Зразки кристалічних і
аморфних речовин. Навчальні проекти 4. Застосування
рідких кристалів. |
||
9 |
|
Семінарське заняття. Хімічний зв’язок і будова речовини |
|
||
Тема 3. Хімічні реакції
(4 год +1) |
|||||
10 |
|
Необоротні і оборотні хімічні процеси. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє |
|
Учень/учениця: Знаннєвий
компонент пояснює
вплив
різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип
дії гальванічного елемента; наводить
приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій. Діяльнісний
компонент складає
рівняння
реакцій гідролізу солей; розрізняє
необоротні і оборотні хімічні реакції; характеризує суть хімічної
рівноваги, гідролізу солей; прогнозує можливість
реакції гідролізу солей; рН
середовища водних розчинів солей; добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів
на основі принципу Ле Шательє; дотримується
правил безпеки під час виконання хімічних дослідів; експериментально визначає
рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів; обчислює за
хімічними рівняннями відносний вихід
продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний
компонент висловлює
судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами; обґрунтовує значення
оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах; вплив гідролізу солей на рН грунтів; оцінює негативний
вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується
правил їхньої утилізації. Наскрізні змістові лінії Підприємливість і
фінансова грамотність Поняття про гальванічний елемент як хімічне
джерело струму. |
|
11 |
|
Гідроліз солей. |
Лабораторні
досліди 1.
Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторі |
||
12 |
|
Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму. |
Навчальні проекти 7. Гальванічний
елемент з картоплі, лимону. 8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму,
утилізація їх. |
||
13 |
|
Розрахункові задачі 1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту
реакції. |
|
||
14 |
|
Узагальнення Тема
1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини. Тема 3. Хімічні реакції |
|
||
Тема 4. Неорганічні
речовини і їхні властивості |
|||||
15 |
|
Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні властивості. Явище адсорбції. |
Демонстрації 8. Зразки неметалів. Лабораторні
досліди 2.
Дослідження
адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських
препаратів. |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи; представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою; пояснює суть явища алотропії; відмінності
властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору
їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції;
антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних
елементів; наводить приклади алотропних модифікацій
Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з
Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між
речовинами. Діяльнісний компонент складає рівняння, що
підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості
неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в
реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які
характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген
сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій, які
характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та
амфотерних оксидів; кислот, основ,
амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком,
міддю; характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі
сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю)
нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі; складає план дослідження та
експериментально встановлює генетичні зв’язки між
неорганічними і органічними речовинами; порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів,
оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду,
амоніаку; основ (гідроксидів
Натрію і Кальцію); аналізує і тлумачить результати досліджень; прогнозує рН середовища кислотних
і лужних ґрунтів; установлює генетичні зв’язки між
основними класами неорганічних сполук; проводить якісні реакції й
визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію,
амонію, силікат-
і ортофосфат-іони; досліджує якісний склад солей;
адсорбційну здатність
активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів; аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті; дотримується правил безпеки під час
виконання хімічних дослідів; обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за
рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний
спосіб розв’язання. Ціннісний компонент робить висновки на основі
спостережень; обґрунтовує значення алотропних
перетворень; причини існування
кислотних і лужних ґрунтів; оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і
неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; доводить практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук
металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на
побутові прилади і комунікації; висловлює судження щодо біологічної ролі
озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів
Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів,
парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив. Наскрізні
змістові лінії Громадянська
відповідальність Кислотні дощі. Поняття про жорсткість
води та способи її усунення. Здоров’я
і безпека Явище адсорбції. Застосування водних
розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку. Кислотні дощі. Властивості і
застосування гідроксидів Натрію і Кальцію. Поняття про жорсткість
води та способи її усунення. Екологічна
безпека і сталий розвиток Явище адсорбції. Застосування водних
розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку. Кислотні дощі. Підприємливість і фінансова грамотність Фізичні
властивості металів на основі їхньої будови. Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості. Застосування металів та їхніх сплавів. Застосування неметалів. Застосування водних
розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку. Властивості і застосування гідроксидів
Натрію і Кальцію. Поняття про жорсткість
води та способи її усунення. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням
хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку. |
|
16 |
|
Алотропія. Алотропні
модифікації речовин неметалічних елементів. |
Демонстрації 9. Моделі кристалічних ґраток алотропних модифікацій Карбону і Сульфуру (у тому числі
3D-проектування Навчальні проекти 7. Штучні алмази у техніці. |
||
17-18 |
|
Окисні (кисень, сірка,
вуглець, хлор в реакціях з воднем і металами) та відновні (водню й вуглецю в
реакціях з оксидами металічних елементів) властивості неметалів.
Застосування неметалів. |
|
||
19 |
|
Сполуки неметалічних
елементів з Гідрогеном. Особливості водного розчину гідроген хлориду, його
застосування. Взаємодія з основами. |
|
||
20 |
|
Сполуки неметалічних
елементів з Гідрогеном. Особливості водного розчину гідроген сульфіду, його
застосування . Взаємодія з з лугами |
|
||
21 |
|
Сполуки неметалічних
елементів з Гідрогеном. Особливості водного
розчину амоніаку, його застосування,
взаємодія з кислотами |
|
||
22 |
|
Розрахункові задачі 2. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням
хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку. |
|
||
23 |
|
Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері. Кислотні дощі |
Навчальний проект 11. Кислотні дощі. |
||
24 |
|
Хімічні властивості кислотних оксидів. |
|
||
25 |
|
Нітратна кислота. Фізичні та хімічні властивості |
|
||
26 |
|
Особливості взаємодії металів з концентрованою нітратною кислотою. |
|
||
27 |
|
Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості. |
|
||
28 |
|
Особливості взаємодії металів концентрованою сульфатною кислотою. |
|
||
29 |
|
Семестрова контрольна робота №1 |
|
||
30 |
|
Презентація навчальних проектів |
|
||
31 |
|
Загальна характеристика металів. Фізичні властивості металів на основі
їхньої будови. Застосування металів та їхніх сплавів. |
Демонстрації 7. Зразки металів
і їхніх сплавів. 10. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+)
(віртуально), Барію, амонію. |
||
32 |
|
Алюміній: фізичні і хімічні властивості. |
|
||
33 |
|
Залізо: фізичні і хімічні властивості. |
|
||
34 |
|
Основи. Властивості,
застосування гідроксида Натрію |
|
||
35 |
|
Основи. Властивості,
застосування гідроксида Кальцію. |
|
||
36 |
|
Солі, їх поширення в
природі. |
Навчальний проект 13. Властивості і
застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних
металічних елементів, солей амонію |
||
37 |
|
Середні та кислі солі. |
|
||
38 |
|
Практичні
роботи 1. Дослідження якісного складу солей. |
|
||
39 |
|
Поняття про жорсткість
води та способи її усунення. |
Навчальні проекти 14. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води |
||
40 |
|
Систематизація знань |
|
||
41 |
|
Узагальнення 2 |
|
||
42 |
|
Сучасні силікатні
матеріали. |
|
||
43 |
|
Мінеральні добрива |
Навчальні проекти 8. Раціональне
використання добрив та проблема охорони довкілля. 9. Запобігання
негативному впливові нітратів на організм людини. |
||
44 |
|
Поняття про кислотні та
лужні ґрунти. |
Навчальний проект 12. Дослідження рН
ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості. |
||
45 |
|
Якісні реакції на деякі
йони. |
Демонстрації 10. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+)
(віртуально), Барію, амонію. Лабораторні
досліди 3-6. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію. 7, 8. Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів. |
||
46 |
|
Біологічне значення металічних і неметалічних елементів. |
Навчальний проект 10. Неорганічні
речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості |
||
47-48-49 |
|
Генетичні зв’язки між
основними класами неорганічних сполук. |
|
||
50 |
|
Практичні
роботи 2. Генетичні
зв’язки між неорганічними речовинами. |
|
||
51 |
|
Систематизація
навчальних знань |
|
|
|
52 |
|
Узагальнення 3 |
|
|
|
Тема 5. Хімія і прогрес
людства |
|||||
53 |
|
Роль хімії у створенні
нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій. |
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент наводить приклади застосування хімічних
сполук у різних галузях та у повсякденному житті. Ціннісний компонент оцінює значення хімії у створенні
нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні
продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; усвідомлює значення нової
філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції
сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові
зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір
і прийняття рішення; відповідальність за
збереження довкілля від шкідливих викидів; популяризує хімічні знання; критично ставиться до хімічної інформації
з різних джерел; висловлює судження щодо
значення
хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності
людини на довкілля та охорону його від забруднень; виробляє власні
ставлення
до природи як найвищої цінності. Наскрізні
змістові лінії Громадянська
відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Підприємливість і фінансова грамотність. Роль хімії у створенні
нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні
продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем. «Зелена» хімія. |
|
54 |
|
Роль хімії у розв’язанні
продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем. |
Навчальні проекти 15. Вирішення
проблеми утилізації різних видів електричних ламп |
||
55 |
|
«Зелена» хімія: сучасні
завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією. |
Навчальні проекти 16. Підготовка есе
іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті». |
||
56 |
|
Систематизація навчальних
знань |
|
|
|
57 |
|
Семестрова контрольна
робота №2 |
|
|
|
58- 68 |
|
Поторення
навчального матеріалу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар