2018 - 2019 н.р.
Хімія. 10
клас
52 год, 1,5
год на тиждень
№ з/п
|
Дата
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Практична
частина
|
Очікувані
результати навчання
|
І семестр
|
||||
Повторення
початкових понять про органічні речовини (2 год.)
|
||||
1
|
Склад,
властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан,
етен, етин).
|
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
називає десять членів гомологічного ряду
алканів (СН4 – С10Н22);
розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів,
оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.
Діяльнісний компонент
складає
молекулярні, структурні і напівструктурні
формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу,
етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот;
рівняння реакцій: горіння (повного окиснення)
вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину
(галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти
(взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору
електролітичної дисоціації).
Ціннісний компонент
обґрунтовує
застосування метану, етану, етену, етину, метанолу,
етанолу, гліцеролу, етанової кислоти;
роль органічних сполук у живій природі;
оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;
висловлює судження щодо необхідності знань про
органічні сполуки для їх безпечного застосування.
|
||
2
|
Склад,
властивості, застосування окремих представників оксигеновмісних (метанол,
етанол, гліцерол, етанова кислота) і нітрогеновмісних (аміноетанова кислота)
органічних речовин.
|
|||
Тема 1.
Теорія будови органічних сполук (5 год.)
|
||||
3
|
Теорія
будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і
хімічної будови молекул.
|
Демонстрації
1. Моделі
молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування).
|
Учень/учениця:
Знаннєвий
компонент
пояснює
суть явища ізомерії;
залежність властивостей речовин від складу і будови
їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;
наводить приклади органічних сполук із простими,
подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.
Діяльнісний компонент
розрізняє
органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні,
оксигено- і нітрогеновмісні речовини;
простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові
зв’язки;
характеризуєсуть теорії будови органічних сполук;
розв’язує задачі на виведення молекулярної формули
речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб
розв’язання.
Ціннісний компонент
усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для
встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;
висловлює судження про значення теорії будови органічних
сполукдля розвитку органічної хімії;
робить висновки про багатоманітність органічних
сполук на основі теорії хімічної будови.
|
|
4
|
Поняття
про явище ізомерії та ізомери.
|
Демонстрації
2. Моделі
молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).
Навчальні
проекти
1. Ізомери у природі.
2. Історія
створення та розвитку теорії будови органічних сполук.
3. 3D-моделі молекул
органічних сполук.
|
||
5
|
Ковалентні
карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний,
потрійний.
|
|||
6
|
Виведення
молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
|
Розрахункові задачі
1.
Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
|
||
7
|
Класифікація
органічних сполук.
|
|||
ТЕМАТИЧНА(« Повторення початкових понять про органічні
речовини», « Теорія будови органічних сполук»)
|
||||
Наскрізні змістові лінії
Екологічна безпека і сталий розвиток.
Залежність властивостей речовин від складу і
хімічної будови молекул.
Підприємливість і фінансова
грамотність.
Залежність властивостей речовин від складу і
хімічної будови молекул.
Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими
частками елементів.
|
||||
Тема 2.
Вуглеводні (13 год.)
|
||||
8
|
Класифікація
вуглеводнів.
Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія,
систематична номенклатура. Методи одержання алканів, етену, етину, бензену.
Застосування вуглеводнів.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
називає
алкани,
алкени і алкіни за систематичною номенклатурою;
загальні
формули алканів, алкенів, алкінів;
фізичні
властивості бензену;
пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;
розпізнає структурні ізомери певної речовини;
наводить приклади
насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів;
структурних формул ізомерів алканів, алкенів і
алкінів.
Діяльнісний компонент
розрізняєвуглеводні різних гомологічних рядів;
складає
на основі загальної формули молекулярні формули
вуглеводнів певного гомологічного ряду;
молекулярну і структурну формули бензену;
структурні формули алканів, алкенів і алкінів;
структурні формули ізомерів алканів, алкенів і
алкінів за молекулярною формулою сполуки;
рівняння реакцій, які описують хімічні властивості
алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину
(часткове окиснення, приєднання
галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування),
одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану),
етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду),
бензену (із етину, дегідрування н-гексану);
класифікує
вуглеводні
різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;
характеризує
хімічні
властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;
установлює
зв’язки між складом, будовою, властивостями,
зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на
довкілля;
взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;
дотримується
правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми
похідними у побуті;
розв’язує задачі
на виведення молекулярної формули речовини за
загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;
масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або
продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний компонент
робить висновки щодо властивостей речовин на
підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;
усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання
і застосування вуглеводнів;
обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;
оцінює
пожежну небезпечність вуглеводнів;
екологічні наслідки порушення технологій добування і
застосування вуглеводнів та їхніх похідних;
висловлює судженняпро значення засобів захисту
рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного
використання.
|
||
9
|
Хімічні
властивості алканів.
Методи
одержання алканів, етену, етину, бензену.
|
Демонстрації
3. Відношення
насичених вуглеводнів до лугів, кислот.
|
||
10
|
Алкени. Загальна та молекулярні формули алкенів,
структурна ізомерія, систематична номенклатура.
|
|||
11
|
Хімічні
властивості етену.Методи одержання етену.
|
|||
12
|
Алкіни. Загальна та молекулярні формули алкінів,
структурна ізомерія, систематична номенклатура.
|
|||
13
|
Хімічні
властивості етину.Методи одержання етину.
|
|||
ТЕМАТИЧНА («Вуглеводні»,
І частина)
|
||||
14
|
Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні
властивості.
|
|||
15
|
Хімічні
властивості бензену. Методи одержання бензену.
|
|||
16
|
Виведення
молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та
густиною або відносною густиною.
|
Розрахункові
задачі
2.
Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного
ряду та густиною або відносною густиною.
|
||
17
|
Виведення
молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини
реагентів або продуктів реакції.
|
Розрахункові
задачі
3.
Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю
речовини реагентів або продуктів реакції.
|
||
18
|
Застосування
вуглеводнів.
|
Навчальні
проекти
4. Октанове
число та якість бензину.
5. Цетанове число дизельного палива.
6. Ароматичні сполуки навколо нас.
7. Смог як хімічне явище.
8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.
9. Біогаз.
10. Вплив
на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.
|
||
19
|
Взаємозв’язки
між гомологічними рядами вуглеводнів. Виконання тренувальних вправ та
розв’язання розрахункових задач.
|
|||
20
|
Контрольна робота з теми
«Вуглеводні».
|
|||
ТЕМАТИЧНА(«Вуглеводні»)
|
||||
Наскрізні змістові лінії
Громадянська відповідальність.
Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток
Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на
здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.
Забезпечення збереження довкілля під час одержання,
зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних
Підприємливість і фінансова
грамотність
Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх
застосування.
Взаємозв’язок між вуглеводнями.
Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною
формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою,
об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.
|
||||
Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки (18 год.)
|
||||
21
|
Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу.
Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні
спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів),
систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні
властивості спиртів.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
називає
загальні формули та характеристичні (функціональні)
групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів;
за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди,
насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;
пояснює
вплив характеристичної (функціональної) групи на
фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук;
водневого зв’язку на фізичні властивості
оксигеновмісних органічних сполук;
наводить приклади
спиртів, альдегідів, насичених одноосновних
карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви;
поширення оксигеновмісних органічних сполук у
природі і харчових продуктах.
Діяльнісний компонент
розрізняє
насичені й ненасичені жири;
моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;
класифікує
оксигеновмісні органічні сполуки за
характеристичними групами;
складає
молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу,
альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів
(за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);
рівняння реакцій, які описують хімічні властивості
насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація,
взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне
окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними
металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення),
одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами,
солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз),
глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і
молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння
гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю
(гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю,
етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;
порівнює
будову і властивості сполук з різними
характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози;
хімічні властивості насичених одноосновних
карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;
характеризує
хімічні властивості одноатомних насичених спиртів,
етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів,
вуглеводів;
способи одержання етанолу, етаналю, етанової
кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;
прогнозує
хімічні властивості оксигеновмісних органічних
сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних)
груп;
установлює
причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою,
властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних
сполук;
генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними
сполуками;
виявляє
наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;
дотримується правил
безпечного поводження з органічними речовинами;
обчислює
за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або
об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку
домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;
розв’язує
експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний
спосіб розв’язання.
Ціннісний компонент
робить висновки
щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин
на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі
їхніх властивостей; на основі спостережень;
усвідомлює
взаємозв’язок складу, будови, властивостей,
застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;
необхідність охорони довкілля від промислових
відходів, що містять фенол;
висловлює судження
щодо впливу продуктів органічного синтезу на
здоров’я людини та екологічний стан довкілля;
розв’язує проблему
власного раціонального харчування на основі
знань про жири і вуглеводи;
оцінює
біологічне значення жирів і вуглеводів для
харчування людини;
раціональне співвідношення вживання рослинних та
тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин;
безпечність
органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.
|
||
22
|
Хімічні
властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.
|
Демонстрації
4. Окиснення
етанолу до етаналю.
|
||
23
|
Поняття
про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.
|
|||
24
|
Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні
властивості.
|
|||
ІІ семестр
|
||||
25
|
Обчислення
за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю
речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.
|
Розрахункові
задачі
4.
Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю
речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.
|
||
26
|
Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна
характеристична (функціональна) група. Загальна та структурні формули,
систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.
|
|||
27
|
Хімічні
властивості етаналю, його одержання.
|
Демонстрації
5. Окиснення
метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).
6. Окиснення
метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).
|
||
28
|
Карбонові
кислоти, їх
поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична
(функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних
карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія,
систематична номенклатура і фізичні властивості.
|
|||
29
|
Хімічні
властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації.
Одержання етанової кислоти.
|
Лабораторні
досліди
1. Виявлення
органічних кислот у харчових продуктах.
|
||
ТЕМАТИЧНА (« Оксигеновмісні органічні сполуки», І частина)
|
||||
30
|
Естери, загальна та структурні формули, систематична
номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.
|
Демонстрації
7. Ознайомлення
зі зразками естерів.
|
||
31
|
Жири як
представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.
|
Демонстрації
8.
Відношення жирів до води та органічних розчинників.
9.Доведення
ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).
|
||
32
|
Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у
природі.
|
|||
33
|
Глюкоза:
молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.
Способи одержання глюкози.
|
Демонстрації
10.
Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності
реагентів – віртуально).
Лабораторні
досліди
2. Окиснення
глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.
|
||
34
|
Сахароза,
крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз. Способи одержання
сахарози, крохмалю і целюлози.
|
|||
35
|
Практична робота 1. Розв’язування експериментальних задач.
|
Практичні
роботи
1. Розв’язування
експериментальних задач.
|
||
36
|
Генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками. Виконання тренувальних вправ та розв’язання
розрахункових задач.
|
|||
37
|
Значення та застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхній
вплив на довкілля. Захист навчальних
проектів.
|
Навчальні
проекти
11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.
12. Виявлення
фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.
13. Вуглеводи у харчових
продуктах: виявлення і біологічне значення.
14. Âèðîáíèöòâî
öóêðó.
15. Натуральні
волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини,
застосування.
16. Штучні
волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.
17. Етери
та естери в косметиці.
18.
Біодизельне пальне.
|
||
38
|
Контрольна робота з
теми
«Оксигеновмісні органічні сполуки»
|
|||
ТЕМАТИЧНА(«Оксигеновмісні органічні сполуки»)
|
||||
Наскрізні змістові лінії
Громадянська відповідальність
Одержання етанолу, етаналю.
Здоров’я і безпека. Екологічна
безпека і сталий розвиток
Біологічне значення жирів і вуглеводів для
харчування людини.
Підприємливість і фінансова грамотність .
Одержання етанолу, етаналю.
Реакція естерифікації.
Обчислення за хімічними рівняннями кількості
речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту,
що містить певну частку домішок.
|
||||
Тема 4. Нітрогеновмісні
органічні сполуки (5 год.)
|
||||
39
|
Насичені
аміни: склад і
будова молекули, назва найпростішої за складом сполуки. Будова
аміногрупи. Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метан аміну.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
називає
загальні формули та характеристичні (функціональні)
групи амінів та амінокислот;
пояснює
структурні формули амінів та амінокислот;
амфотерність амінокислот;
зміст понять: характеристична (функціональна)
аміногрупа, пептидна група, поліпептид;
наводить приклади
амінів, амінокислот, білків.
Діяльнісний компонент
розрізняє
насичені й ароматичні аміни;
складає
молекулярні та структурні формули амінів та
амінокислот за назвами і загальними формулами;
рівняння реакцій, які описують хімічні властивості
метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну
(взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти
(взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та
одержання аніліну (відновлення нітробензену);
класифікує
нітрогеновмісні органічні сполуки за
характеристичними (функціональними) групами;
прогнозує
хімічні властивості амінокислот, зумовлені
особливостями будови їхніх молекул;
характеризує
хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової
кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот,
білків;
установлює
причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою,
властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;
дотримується правил безпечного поводження з
органічними речовинами.
Ціннісний компонент
усвідомлює
вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність,
подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;
висловлює судження
про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук
на організм людини;
обґрунтовує
застосування речовин їхніми властивостями;
оцінює
біологічне значення амінокислот і білків;
розв’язує проблему
власного раціонального харчування на основі знань
про білки;
робить висновки
про властивості амінів, амінокислот та білків,
виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх
властивостей; на основі спостережень.
|
||
40
|
Ароматичні
аміни: склад і
будова молекули, назва найпростішої за складом сполуки. Хімічні властивості
аніліну. Одержання аніліну.
|
Демонстрації
11. Взаємодія
аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).
12. Взаємодія
аніліну з бромною водою (віртуально).
|
||
41
|
Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні
формули, характеристичні (функціональні) групи, систематична
номенклатура. Пептидна група.
|
|||
42
|
Хімічні
властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.
|
|||
43
|
Білки як
високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь
реакцій).
|
Лабораторні
досліди
3.
Біуретова реакція.
4.
Ксантопротеїнова реакція.
|
||
ТЕМАТИЧНА(«Нітрогеновмісні органічні сполуки»)
|
||||
Наскрізні змістові лінії
Здоров’я і безпека.
Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Íåáåçïå÷í³ñòü àí³ë³íó òà éîãî ïîõ³äíèõ äëÿ ëþäèíè òà
îòî÷óþ÷îãî ñåðåäîâèùà.
Підприємливість і фінансова
грамотність
Одержання
аніліну.
|
||||
Тема 5.
Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі (5
год.)
|
||||
44
|
Синтетичні
високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і
поліконденсації. Пластмаси.
|
Демонстрації
13. Зразки
пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
пояснює
суть поняття полімер;
реакцій полімеризації і поліконденсації як способів
добування полімерів;
наводить приклади
синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних
матеріалів на їх основі;
рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.
Діяльнісний компонент
розрізняє
реакції полімеризації і поліконденсації;
пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;
описує
властивості полімерних матеріалів;
порівнює
природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;
установлює
причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою,
властивостями та застосуванням полімерів;
дотримується
правил безпечного поводження з синтетичними
матеріалами.
Ціннісний компонент
обґрунтовує
значення
полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.
|
|
45
|
Найпоширеніші
полімери та сфери їхнього використання. Вплив полімерних матеріалів на
здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в
контексті сталого розвитку суспільства.
|
Демонстрації
13. Зразки
пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.
|
||
46
|
Захист
навчальних проектів.
|
Навчальні
проекти
25. Рециклінг
як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.
26. Переробка
побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.
27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.
28. Дослідження
маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.
29. Виготовлення
виробів із пластикових пляшок.
|
||
47
|
Каучуки,
гума.
|
Демонстрації
13. Зразки
пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.
|
||
48
|
Синтетичні
волокна: фізичні властивості і застосування.
|
Навчальні
проекти
24. Синтетичні
волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.
|
||
Наскрізні змістові лінії
Здоров’я і безпека. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.
Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і
довкілля.
Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті
сталого розвитку суспільства.
Громадянська відповідальність.
Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і
довкілля.
Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті
сталого розвитку суспільства.
Підприємливість і фінансова
грамотність
Найпоширеніші
полімери та сфери їхнього використання.
|
||||
Тема 6.
Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин (4 год.)
|
||||
49
|
Зв’язки
між класами органічних речовин.
|
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
пояснює
причини багатоманітності органічних речовин;
наводить приклади
гомологів та ізомерів;
сполук із простими і кратними зв’язками;
сполук з різними характеристичними (функціональними)
групами;
природних та синтетичних біологічно активних
речовин.
Діяльнісний компонент
розрізняє
органічні сполуки за належністю до відповідних
гомологічних рядів;
складає
рівняння реакцій, які характеризують генетичні
зв’язки органічних сполук;
досліджує
наявність органічних кислот у продуктах харчування
за допомогою індикаторів;
установлює
зв’язки між класами органічних сполук;
використовує
знання про органічні сполуки для пояснення їх
різноманітності;
дотримується правил
безпечного поводження з органічними речовинами.
Ціннісний компонент
усвідомлює
необхідність знання властивостей речовини для
встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;
роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної,
енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;
оцінює
значення біологічно активних речовин для організму
людини;
популяризує
хімічні знання;
усвідомлює
право на власний вибір і прийняття рішення;
відповідальність за збереження довкілля від
шкідливих викидів;
висловлює судження
про можливості використання органічних сполук
залежно від їхніх властивостей;
обґрунтовує
значення органічних речовин у створенні нових
матеріалів;
робить висновки
про
важливість знань про органічні сполуки.
|
||
50
|
Загальні
поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).
|
Навчальні
проекти
31. Доцільність
та шкідливість біологічно активних добавок.
|
||
51
|
Роль
органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної проблем.
|
Навчальні
проекти
30. Найважливіші
хімічні виробництва органічної хімії в Україні.
|
||
52
|
Роль
органічної хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми, створенні нових
матеріалів.
|
Навчальні
проекти
30. Найважливіші
хімічні виробництва органічної хімії в Україні.
|
||
ТЕМАТИЧНА («Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні
матеріали на їх
основі»,
«Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин»)
|
||||
Громадянська відповідальність.
Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і
фінансова грамотність
Біологічно активні речовини.
Роль
органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої
проблем, створенні нових матеріалів.
|
||||
Немає коментарів:
Дописати коментар