Ступінь окиснення елементів

 

Ступінь окиснення — умовний заряд атома у сполуці, якщо вважати, що зв'язок у ньому йонний.

Ступінь окиснення дорівнює числу електронів, зміщених від атому або до атому.

Якщо електрони зміщуються від атома, то його ступінь окиснення є позитивним. Позитивний ступінь окиснення у сполуках має атом менш електронегативного елемента.

Ступінь окиснення — це умовна величина заряду елемента, якщо вважати, що в речовині спільна електронна пара повністю належить атому більш електронегативного елемента.

Якщо зміщення електронів відбувається до атому, то його ступінь окиснення є негативним.

 

Зверни увагу!

У простих речовинах зміщення електронів не відбувається, тому ступінь окиснення атомів дорівнює 0.

 

Значення ступеня окиснення вказують над знаком хімічного елемента:

 

Ca+2O−2;  N02.

 

Зверни увагу!

У складних речовинах ступінь окиснення атомів металу завжди є позитивним.

Максимальне значення ступеня окиснення металу можна визначити за номером групи, в якій елемент знаходиться у періодичній таблиці. Воно дорівнює числу валентних електронів у атомі.

 

Метали головних підгруп у сполуках, як правило, виявляють постійний ступінь окиснення. У металів IA групи вона дорівнює +1:

 

Na+1Cl−1,  Li+12O−2.

 

У металів IIA групи ступінь окиснення завжди дорівнює +2:

 

Mg+2F−12,  Ba+2O−2.

 

Ступінь окиснення Алюмінію — +3:

 

Al+32S−23.

 

Метали побічних підгруп виявляють змінні ступені окиснення:

 

Fe+2O−2,  Fe+32O−23.

 

Зверни увагу!

Атоми неметалів мають як позитивні, так і негативні ступені окиснення. 

У найбільш електронегативного з неметалів Флуору ступінь окиснення є постійним і дорівнює –1:

 

H+1F−1,  K+1F−1.

 

Оксиген майже завжди має ступінь окиснення –2:

 

Na+12O−2,  C+4O2−2.

 

Винятки — оксиген флуорид і пероксиди:

 

O+2F−12,  H+12O−12.

 

У більшості сполук ступінь окиснення Гідрогену +1, але у сполуках з металами він дорівнює –1:

 

H+1Br−1,  N−3H+13,  Na+1H−1,  Ca+2H2−1.

 

У атомів інших неметалів максимальне значення ступеню окиснення теж дорівнює номеру групи:

 

C+4,  N+5,  S+6.

 

Мінімальне значення ступеня окиснення можна визначити, якщо від номера групи відняти 8. Воно визначається числом електронів, які потрібні атому до завершення зовнішнього електронного шару:

 

C−4,  N−3,  S−2.

Назви бінарних сполук складають за певними правилами.

Спочатку записують з великої літери латинську назву елемента з позитивним ступенем окиснення у називному відмінку. Потім називають елемент з негативним ступенем окиснення, додавши суфікс -ід (-ид):

 

Mg3N2 — магній нітрид;

 

KF — калій флуорид.

 

Якщо у позитивного елемента можуть бути різні ступені окиснення, то у дужках римською цифрою вказують значення його ступеня окиснення у даній речовині:

  

Cu3P — купрум(I) фосфід;

 

Fe2S3 — ферум(III) сульфід.