Валентність хімічних елементів. Визначення валентності, складання формул за валентністю.

 Валентність

Теорія:

Валентність — чисельна характеристика здатності атомів елемента сполучатися з певною кількістю таких самих або інших атомів.

Значення валентності записують римськими цифрами над хімічними символами.

За одиницю валентності прийнята валентність атомів Гідрогену. Валентність атома елемента в його сполуці з Гідрогеном дорівнює числу атомів Гідрогену у молекулі.

Приклад:

HI2OII,  NIIIHI3 — валентність Оксигену у молекулі води дорівнює двом, а Нітрогену у амоніаку — трьом.

Є елементи, які проявляють постійну валентність.

 

Елементи з постійною валентністю

Елемент	Валентність
H, F,  Li, Na, K, Ag	I
O, Be, Mg, Ca, Ba, Zn	II
Al	III

 

У більшості хімічних елементів валентність змінна.

 

Елементи зі змінною валентністю

Елемент	Валентність
C	II, IV
N	I, II, III, IV, V
P	III, V
S	II, IV, VI
Cl, Br, I	I, III, V, VII
Fe	II, III
Cu	I, II

 

Зверни увагу!

Суми одиниць валентності кожного елемента у формулі речовини повинні бути однаковими.

Визначення валентності за формулою. Складання формули за валентністю елементів

Теорія:

Визначення валентності хімічного елементу за формулою його сполуки

Суми одиниць валентності кожного елемента у формулі бінарної сполуки рівні.

Приклад:

визначимо валентність Нітрогену у його сполуці з Оксигеном — N2O5.

 

1. Записуємо відому валентність Оксигену над формулою. Невідому валентність позначаємо буквою x:

 

Nx2OII5.

 

2. Знаходимо суму одиниць валентності кожного елемента. Для цього його валентність множимо на число атомів:

 

x⋅2=2⋅5.

 

3. Обраховуємо x:

 

2x=10,x=10:2=5.

 

Валентність Нітрогену дорівнює V:

 

NV2OII5.

Складання формули бінарної сполуки за валентністю хімічних елементів

Якщо відомі валентності двох елементів, то можна скласти формулу їх сполуки.

Приклад:

складемо формулу сполуки Хлору, валентність якого дорівнює VII з Оксигеном.

 

1. Записуємо символи хімічних елементів поруч. Вказуємо над ними валентності. Валентність Оксигену постійна і дорівнює II.

 

ClVIIOII.

 

2. Знаходимо найменше спільне кратне валентностей, записуємо його над формулою:

 

 7⋅2=14.

 

ClVIIOII.

 

3. Ділимо найменше спільне кратне на валентність кожного елемента:

 

14:7=2,14:2=7.

 

Отримуємо індекси у формулі сполуки:

 

Cl2O7.