Показ дописів із міткою цікава хімія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою цікава хімія. Показати всі дописи

четвер, 26 січня 2023 р.

Цікаво та пізнавально про СПЛАВИ

 Мідь - один з перших металів, які людина почала застосовувати для технічних цілей. Разом з золотом, сріблом, залізом, оловом, свинцем і ртуттю, мідь відома людям з найдавніших часів і зберігає своє важливе технічне значення до теперішнього часу.

2.Мідь – це пластичний, рожево-червоний метал з металевим блиском. Мідь володіє високою пластичністю і корозійною стійкістю, високою електропровідністю. Електропровідність міді в 1,7 рази вище, ніж у алюмінію і теплопровідністю, а також стійкістю проти  атмосферної корозії. На повітрі мідь покривається щільною зелено-сірою плівкою основного карбонату, яка захищає її від подальшого окислення. При високих температурах мідь сильно окислюється .



Температура плавлення міді 1083 ° С, температура кипіння 2567°С.. Завдяки високій пластичності мідь добре обробляється тиском (з міді можна зробити фольгу товщиною 0,02 мм), але через високу в'язкість по­гано піддається різанню. Мідь задовільно зварюється та добре паяєть­ся.


3. Мідь маркують буквою М, після якої стоїть цифра. Чим більше цифра, тим більше в ній домішок. Найвища марка М00 - 99,99% міді, М4 - 99% міді.


Цей метал застосовується в багатьох галузях промисловості, у чистому ви­гляді широко застосовується в електротехніці та приладобудуванні.

Застосування в локомотивах: обмотки трансформаторів , обмотки генераторів ТЕД, контакти реле та апаратів.

4. На зміну мідно-кам'яному вікові прийшов бронзовий (II — поч. І тис. до Н. X.), істотною рисою якого було поширення виробів з бронзи — першого штучно створеного людиною металевого сплаву. Перегляд відеоролику «Бронзовий вік» (1 хв)

Винайдений метал був міцніший за мідь, мав меншу температуру плавлення, що значно спростило технологію обробки (його можна було виплавляти в примітивних печах або на звичайних вогнищах). Ці переваги сприяли поширенню та утвердженню бронзи як основного матеріалу для виготовлення знарядь праці, зброї, прикрас.

Бронзами називають сплави міді з оловом, а також з алюмінієм, свинцем, берилієм, кремнієм, хромом або іншими елементами. Частка олова у бронзах може становити від 1,25 до 10 %. Серед неметалічних сполук найчастіше до складу бронзи входить фосфор. Типова бронза має склад: 94,65 % — мідь, 5 % — олово, 0,35 % — фосфор. Фосфор надає бронзам додаткової пружності, твердості, та збільшує стійкість до корозії. Температура плавлення бронзи перебуває в межах 990…1190 °С

.

5. Бронзи мають хороші ливарні і високі антифрикційні властивості, а також оброблюваність різанням. Більшість бронз мають достатньо високу корозійну стійкість. Вони використовуються при виготовленні арматури газових і водопровідних ліній і в хімічному машинобудуванні, де важлива також висока корозійна стійкість бронз.

Залежно від назви основного легуючого компонента бронзи поділяють на олов'яні, алюмінієві, кремнієві, свинцеві, берилієві і т.д.

Олов’яні бронзи – це сплави міді з оловом та іншими елементами: Zn, Pb, Ni, P. Бронзи з вмістом 6%Sn не піддаються деформуванню і їх використовують у литому стані. Характерною особливістю олов’яних бронз є дуже мала усадка, тому їх використовують для отримання найбільш складних за конфігурацією відливків

Алюмінієві бронзи – це сплави міді з алюмінієм, які додатково можуть бути леговані Ni, Mn, Fe та ін. Вони мають добрі технологічні і механічні властивості. З алюмінієвих бронз виготовляють литтям і обробкою тиском відповідальні деталі машин: шестерні, втулки, фланці.

Кремнієві бронзи – це сплави міді з кремнієм. Їх застосовують як замінник олов’яних бронз. Вони характеризуються більшою усадкою, ніж олов’яні бронзи, вищими корозійною стійкістю і механічними властивостями, а також високою пружністю.

Берилієві бронзи – це сплави міді з берилієм. Вони характеризуються високими механічними, зокрема, пружними властивостями, стійкістю проти корозії. Застосовують берилієві бронзи для виготовлення пружин, мембран, слюсарного інструменту та ін.

Свинцеві бронзи – це сплави міді зі свинцем. Вони використовуються як антифрикційний матеріал у підшипниках ковзання.

Хромові бронзи – це сплави міді з хромом. Вони мають високі механічні властивості, добру електро- і теплопровідність

Цирконієві бронзи – це сплави міді з цирконієм. Вони мають високу електро- і теплопровідність, що наближаються до аналогічних характеристик міді, і жароміцність. Хромові і цирконієві бронзи застосовують у двигунобудуванні.

За технологічною ознакою бронзи, як інші сплави кольорових металів (алюмінієві, титанові, магнієві сплави), підрозділяють на:

  • Ливарні (з ливарних бронз виготовляють переважно арматуру, а також деталі, що працюють в умовах тертя (втулки, вкладки підшипників, вінці черв'ячних коліс).

  • Деформівні





Бронзи маркуються літерами Бр. Легуючі елементи позначаються початковою літерою назви цього елемента: А — алюміній, Б — берилій, Ж — залізо, К — кремній, Мг — магній, Мц — марганець, Н — нікель, О — олово, С — свинець, Ф — фосфор, Ц — цинк За буквами вказується вміст легуючих елементів у процентах.




Малий коефіцієнт тертя і стійкість до зношування робить бронзи незамінними при виготовленні вкладишів підшипників, черв’яків і черв’ячних коліс, шестерень і інших деталей відповідальних і точних приладів. В локомотивах бронза використовується в підшипниках колінвалу, турбокомпресорів, нагнітачів повітря.

6. Латуні – це мідні сплави, в яких основним легуючим елементом є цинк. При вмісті цинку до 39% латуні мають високу пластичність, добре оброблюються тиском при низьких і високих температурах. При вмісті Zn>39% латуні мають підвищену міцність і твердість, але низьку пластичність.

Для підвищення механічних властивостей та хімічної стійкості латуней до них часто додають легуючі елементи: Al, Ni, Mn, Si, Sn тощо. Al, Mn, Fe, Si підвищують міцність і твердість латуні, однак при цьому знижують її пластичність. Al, Mn, Sn, Ni підвищують корозійну стійкість латуней.

За технологічною ознакою латуні поділяються на ті, що деформуються та ливарні. Латуні, що деформуються, використовують для виготовлення виробів і напівфабрикатів обробкою тиском. Ливарні латуні використовуються для фасонного лиття. Це в основному складнолеговані сплави. Легуючі елементи впливають на ливарні властивості латуней по різному. Наприклад, Fe, Mn знижують рідкотекучість, а Sn (до 2,5%) підвищує її. Використовується латунь локомотивах - в корпусах щіткоутримувачів електричних машин, генераторів.

Куніали (мідь – нікель – алюміній) використовують для виготовлення деталей підвищеної міцності, пружин та інших електротехнічних виробів.

Нейзильбери (мідь – нікель – цинк) мають колір близький до срібла. Вони добре протистоять атмосферній корозії. Їх використовують в приладобудуванні та при виробництві годинників.

Мельхіори (мідь – нікель та незначна кількість добавки заліза і марганцю) дуже корозієстійкі, навіть у морській воді. Їх використовують для виготовлення теплообмінних апаратів, ювелірних виробів тощо.

Копелі (мідь – нікель (43%) – марганець (0,5%)) – спеціальний термоелектричний сплав для виготовлення термопар.

Манганін (мідь – нікель (3%) – марганець (12%)) – спеціальний сплав з високим питомим електричним опором. Використовується для виготовлення електронагрівальних елементів.

Константани (мідь – нікель (40%) – марганець (1,5%)) – застосовуються для виготовлення електронагрівальних елементів.

Абісинське золото — стійкий до корозії мідний сплав, що імітує золото за кольором; містить 88% Cu, 11,5% Zn і 0,5% Au[1]. Додавання 0,5% Au сприяє тривалішому збереженню блиску без потемніння.

Назву сплав отримав через те, що вперше був створений в Абісинії (Ефіопії). Широко використовувався у XIX-му столітті для виготовлення ювелірних виробів (біжутерії).

Моне́ль (монель-метал) — високоміцний корозійностійкий нікелевий сплав, що містить 27…29% Cu, 2…3% Fe, 1,2…1,8% Монель характеризується:

високою корозійною стійкістю в морській воді і хімічних апаратах;

відсутністю корозійного розтріскування;

добрими механічними властивостями до температур близько 550 °C;

доброю оброблюваністю і зварюваністю.

Спекулум — сріблястий сплав олова та бронзи.

Томпа́к або бакунт — різновид латуні з вмістом міді 88—97 % і цинку до 10%. Має високу пластичність, антикорозійні й антифрикційні властивості.

Добре зварюється зі сталлю й благородними металами. Має високу корозійну стійкість,підвищену пластичність, легко обробляється тиском у гарячому та холодному стані.

Томпак використовують для виготовлення радіаторних трубок, художніх виробів, та фурнітури.

Астат

 

Астат

Астат
: Greg Robson / Wikimedia Commons
  • Вартість: від 1 мильярда доларів за грам.

Де знайти: у різних країнах світу існує 36 циклотронів, здатних виробляти астат. Крім того, в земній корі є близько 1 грама астату (приблизно).

Астат - найрідкісніший у світі елемент періодичної системи. Створити штучно його легше, ніж виявити у природі. Але навіть у лабораторії можна синтезувати не більше кількох нанограм астату.

Строго кажучи, отримати астатин у достатньому обсязі, щоб його побачити, не виходить. Швидше за все, він виглядав би як метал синьо-чорного кольору, який схожий на йод і срібло одночасно. Але мазати їм ранки не рекомендується через потужне альфа-випромінювання, яке виробляє астат.

Теоретично астат міг би допомагати при лікуванні онкологічних захворювань. Насправді ж його дуже складно і дорого виробляти. Адже він не лише надзвичайно радіоактивний, а й нестабільний.

Вчені змогли отримати металевий водень

 Майже через століття після теоретичного передбачення фізики з Гарварду отримали потенційно найцінніший матеріал на планеті – металевий водень. Експеримент провели фізики Томас Кебот, Ісаак Сільвера та Ранґа Діас. Його результати важливі не лише через те, що допомагають вченим знайти відповіді на фундаментальні запитання про природу матерії, але й тому, що металевий водень теоретично матиме цілий спектр практичних застосувань, зокрема як високотемпературний надпровідник. Процес отримання рідкісного матеріалу автори описали в статті, опублікованій 26 січня у Science


 

Водень стиснули всередині алмазного ковадла. В умовах високого тиску атоми водню об'єднуються металевим зв'язком (справа).

 

Ісаак Сільвера назвав його «Святим Граалем» фізики високого тиску. «На Землі металевий водень ніколи не існував (оскільки для його синтезу потрібен колосальний тиск, вчені припускають, що він у великій кількості присутній в надрах планет-газових гігантів, – прим. пер.), тож коли ви на нього дивитесь, ви бачите те, чого раніше ніколи не було».

 

Щоб отримати металевий водень, науковці стиснули невеликий зразок твердого водню до 495 ГПа (50 т/мм2), що перевищує тиск в центрі Землі (361 ГПа). В умовах такого екстремального тиску у твердому молекулярному водні настає фазовий перехід, який трансформує його в атомний металевий водень.

 

Дослідження Кебота-Сільвера-Діаса не лише проливає світло на розуміння загальних властивостей водню, але й відкриває нові шляхи до створення матеріалів з потенційно революційними властивостями. «Важливе теоретичне передбачення щодо металевого водню полягає в тому, що він має бути стабільний і існувати в цьому стані, навіть коли ви заберете тиск. Це нагадує графіт, який за високого тиску стає алмазом і продовжує ним бути, коли усунути тиск».

 

Те, чи справді металевий водень є стабільним має вирішальне значення, адже з теорії випливає, що він повинен володіти властивостями надпровідності за кімнатних температур. Такий матеріал є «Святим Граалем» для фізиків, адже він здатний кардинально змінити безліч існуючих технологій. Наприклад, уможливити магнітну левітацію високошвидкісних потягів, покращити ефективність електромобілів чи багатьох електронних пристроїв. Крім того, провідники з такого матеріалу могли б транспортувати електроенергію без втрат.  Оскільки надпровідники мають нульовий опір, електроенергію можна буде зберігати у вигляді струмів в надпровідникових котушках й використовувати їх, коли потрібно.

 

Металевий водень може не лише трансформувати життя людей на Землі, але й відкрити еру подорожей до далеких планет у Сонячній системі. Адже цей матеріал – найефективніше ракетне паливо зі всіх відомих. «Щоб отримати атомний металевий водень, потрібно вкласти у нього величезну кількість енергії, – пояснює Сільвера. –Якщо ви знову перетворите його в молекулярний водень, уся ця енергія вивільняється. Як наслідок, ви отримуєте найпотужніше ракетне паливо зі всіх, які відомі людству. Це може революціонізувати ракетну справу».

 

Показником ефективності ракетного двигуна є питомий імпульс – відношення створюваного ним імпульсу до витрат палива. Питомий імпульс найефективніших на сьогодні ракетних двигунів становить 450 секунд. Питомий імпульс металевого водню, своєю чергою, розраховують на рівні 1700 секунд.

 

«Це дозволить ракеті розвивати достатню швидкість для подорожей до зовнішніх планет Сонячної системи, – каже Сільвера. – Крім того, ми зможемо виводити на орбіту ракети лише з однією ступінню, замість сьогоднішніх двох, а також відправляти в космос набагато важчі вантажі».

 

Щоб отримати металевий водень, вчені скористалися найтвердішим з усіх відомих матеріалів – алмазом. Два шматки синтетичного алмазу розміром усього п’ять мікрон (¹/₁₀ товщини волосинки) піддали додатковій обробці, щоб зробити їх ще твердішими, й розташували один напроти одного у пристрої, що називається алмазним клітинним ковадлом. Саме між його елементами вдалося досягнути колосального тиску, що трансформував водень в метал.

 

За словами науковців, побачити першими металевий водень через сто років після його теоретичного передбачення було хвилюючим моментом. «Ранґа проводив експеримент, і коли ми подумали, що вже близько до мети, він покликав мене і сказав “Там блиснув метал”. Ми провели додаткові дослідження, які підтвердили, що в алмазному ковадлі утворилося саме те, що ми прагнули», – згадує Ісаак Сільвера. 

 


Metallic hydrogen, once theory, becomes reality
ScienceDaily, 26.01.2017

субота, 15 лютого 2020 р.

Трішки хімічного гумору








Число Авогадро

Число Авогадро - одна із основних величин у хімії та біології. 

Стала Авогадро - це дуже велике число. 

Наприклад, якби всю поверхню Землі (включаючи ріки, озера, моря й океани) вистелити рівномірним шаром такої кількості однодоларових купюр, то утворився б шар заввишки 2 м. 

Проте молекули, які ми лічимо за допомогою сталої Авогадро, є дуже маленькими часточками. Якщо ми візьмемо 6*10 23 молекул води, то навіть не зможемо наповнити склянку!


четвер, 6 квітня 2017 р.

Конкурс селфі "Я люблю хімію"

Протягом тижня хімії було оголошено і проведено конкурс селфі "Я - і хімія або Я люблю хімію".
Голосування триває !