Оксигеновмісні органічні сполуки. Спирти. Насичені ондноатомні спирти.

 Будова і склад спиртів

Теорія:

Оксигеновмісними органічними сполуками є сполуки, молекули яких крім атомів Карбону і Гідрогену містять атоми Оксигену.

Органічними оксигеновмісними сполуками є: спирти, феноли, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи.

Групи атомів, які зумовлюють хімічні властивості речовин, називають функціональними групами. 

 

Кожен клас сполук містить одну (або декілька) функціональних груп.

• спирти і феноли містять гідроксильну групу −OH;
• альдегіди — альдегідну групу −COH;
• кетони — карбонільну групу |C=O|;
• карбонові кислоти — карбоксильну групу −COOH.

Спирти — похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або декілька атомів Гідрогену заміщені на гідроксильну групу −OH.

Гідроксильна група −OH є функціональною групою спиртів.

У загальному вигляді формулу будь-якого спирту можна записати наступним чином: R−OH, де R — вуглеводневий радикал.

 

Число функціональних груп −OH визначає атомність спирту.

  

Наприклад:

 

етанол (етиловий спирт): CH3−CH2−OH є одноатомним;

 

етан—1, 2— діол: CH2−OH|CH2−OH є двохатомним;

 

пропан—1, 2, 3—триол: CH2−OH|CH−OH|CH2−OH є трьохатомним.

 

В залежності від будови вуглеводневого радикалу, розрізняють насичені, ненасичені та ароматичні спирти.

Номенклатура та ізомерія насичених одноатомних спиртів

Теорія:

Насиченими одноатомними спиртами (алканолами, алкоголями) називають похідні алканів, у молекулах яких один атом Гідрогену заміщений на гідроксильну групу.

Загальна формула насичених одноатомних спиртів: CnH2n+1OH, або .CnH2n+2O

 

Група −OH у назвах спиртів позначається суфіксом -ол, який додається до назви алкану.

 

Назви спиртів утворюються від назв відповідних алканів з додаванням суфікса -ол або від назв радикалів:

 

 CH3−OH — метанол (метиловий спирт);

 

C2H5−OH — етанол (етиловий спирт);

 

C3H7−OH — пропанол (пропіловий спирт);

 

C4H9−OH — бутанол (бутиловий спирт);

 

C5H11−OH — пентанол (пентиловий спирт).

 

Ізомерія насичених одноатомних спиртів зумовлена різним положенням гідроксильних груп, будовою карбонового ланцюга та міжкласова ізомерія.

 

Якщо молекула спирту містить більше двох атомів Карбону у ланцюгу, їх нумерують з того кінця, до якого ближче розміщена гідроксильна група. У назві сполуки після назви відповідного алкану зазначають номер атома Карбону, з яким сполучена гідроксильна група.

Приклад:

• ізомерія зумовлена положенням гідроксильних груп:

 

 пентан—1—ол: C5H3−C4H2−C3H2−C2H2−C1H2−OH;

 

 пентан—2—ол: C1H3−C2|OHH−C3H2−C4H2−C5H3.

 

• ізомерія зумовлена будовою карбонового ланцюга:

 

 бут—1—ол: C4H3−C3H2−C2H2−C1H2−OH;

 

2—метилпропан—1—ол: CH3−C|CH3H−CH2−OH.

• насичені одноатомні спирти мають ізомери серед естерів (міжкласова ізомерія):

 

етанол: CH3−CH2−OH;

 

диметиловий естер: CH3−O−CH3.

https://sites.google.com/view/allhemi/%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/7-%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%80%D1%82%D0%B8