Тема: "Синтетичні високомолекулярні сполуки. Полімери."
Теорія:
Полімери — речовини, молекули яких складаються з великого числа повторюваних ланок.
Полімери бувають природні і синтетичні.
Природні полімери: крохмаль, целюлоза, білки, нуклеїнові кислоти.
Крохмаль
Синтетичні полімери: пластмаси, волокна, каучуки. Вони широко застосовуються у техніці і в побуті для виготовлення плівок, оздоблювальних матеріалів, посуду, тканин, технічних виробів.
Поліетиленова плівка
Оздоблювальні матеріали з полівінілхлориду
Більшість полімерів отримують реакцією полімеризації.
Зверни увагу!
Реакція полімеризації — реакція сполучення великої кількості молекул речовини у макромолекули полімеру
Відносна молекулярна маса поліетилену:
Речовина, з якої отримують полімер, називається мономером.
Група атомів, що повторюється — структурна ланка.
Молекула полімеру — макромолекула.
Число повторюваних ланок у макромолекулі (n ) — ступінь полімеризації.
Зверни увагу!
Мономером у реакції полімеризації може бути ненасичена сполука, тобто речовина, у молекулі якої є подвійні або потрійні зв'язки.
Фізичні властивості полімерів на прикладі поліетилену
Теорія:
Полімери відрізняються від інших речовин деякими властивостями. Вони:
- легкі;
- міцні;
- стійкі до стирання;
- водо- та газонепроникні;
- не проводять електричний струм.
Зверни увагу!
Поліетилен — синтетичний полімер, який не має природних аналогів. Він не розкладається мікроорганізмами.
Поліетилен — безбарвна, прозора (або напівпрозора) тверда речовина. Зовнішнім виглядом він нагадує парафін, є легшим за воду, жирний на дотик.
Під час нагрівання поліетилен стає м'яким, за температури більше 115 °C — плавиться, утворюючи в'язку безбарвну рідину. Якщо рідкий поліетилен помістити у будь-яку форму і охолодити, то поліетилен збереже надану йому форму. Отже, поліетилен — пластичний матеріал, який легко можна формувати. Саме на здатності змінювати форму після нагрівання базується багатоциклічне використання поліетилену (багаторазове перероблювання виробів з поліетилену та інших полімерних матеріалів).
Поліетилен є чудовим діелектриком. Цю здатність використовують при виробленні ізоляційних матеріалів.
Поліетилен не є токсичним, це хімічно інертна речовина — на неї не діють вода, розчини лугів та кислот (за винятком концентрованої нітратної кислоти).
Завдяки низькій хімічній активності, поліетилен не руйнується у природніх умовах. Саме тому відбувається накопичення величезної кількості використаних предметів з поліетилену у довкіллі — поліетиленових пакетів, пляшок, тощо, що є причиною забруднення довкілля.
Учені багатьох країн працюють над винайденням мікроорганізмів, які зможуть розкладати полімери.
Гранули поліетилену
Забруднення довкілля виробами з політилену
Немає коментарів:
Дописати коментар