Властивості та застосування основ, ХІМІЯ 8 клас.

 

Хімічні властивості лугів

Теорія:

Хімічні властивості гідроксидів металів багато в чому залежать від того, до якої групи вони належать — до лугів чи до нерозчинних основ.

Загальні хімічні властивості лугів

1.  Розчини лугів змінюють забарвлення індикаторів.

 

Фактично індикатор реагує на наявність гідроксидних груп, що містяться в розчині будь якого лугу. При цьому протікає хімічна реакція з утворенням нового продукту, ознакою протікання якої є зміна забарвлення речовини.

 

 Зміна забарвлення індикаторів у розчинах лугів

 

Індикатор	Зміна забарвлення індикатора
Лакмус	Фіолетовий лакмус стає синім
Фенолфталеїн	Безбарвний фенолфталеїн стає малиновим
Універсальний індикатор	Універсальний індикатор стає синім

 

2. Луги взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду.

Реакції обміну між лугами і кислотами називають реакціями нейтралізації.

Наприклад, при взаємодії натрій гідроксиду з хлоридною кислотою утворюється натрій хлорид і вода:

 

NaOH+HCl=NaCl+H2O.

 

Якщо нейтралізувати кальцій гідроксид нітратною кислотою, утворюється кальцій нітрат і вода:

 

Ca(OH)2+2HNO3=Ca(NO3)2+2H2O.

 

3. Луги взаємодіють з кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.

  

Наприклад, при взаємодії кальцій гідроксиду з карбон(IV) оксидом (вуглекислим газом), утворюється кальцій карбонат і вода:

 

Ca(OH)2+CO2=CaCO3⏐↓+H2O.

Зверни увагу!

За допомогою цієї хімічної реакції можна довести наявність карбон(IV) оксиду: при пропусканні вуглекислого газу через вапняну воду (насичений розчин кальцій гідроксиду), розчин мутніє, оскільки випадає осад білого кольору — утворюється нерозчинний кальцій карбонат.

При взаємодії натрій гідроксиду з фосфор(V) оксидом утворюється натрій ортофосфат і вода:

 

6NaOH+P2O5=2Na3PO4+3H2O.

 

4. Луги можуть взаємодіяти з розчинними у воді солями.  

Зверни увагу!

Реакція обміну між основою і сіллю можлива лише у тому випадку, якщо обидві вихідні речовини є розчинними у воді, а в результаті реакції утворюється хоча б одна нерозчинна речовина (випадає осад).

Наприклад, при взаємодії натрій гідроксиду з купрум(II) сульфатом утворюється натрій сульфат і купрум(II) гідроксид, який випадає в осад:

 

2NaOH+CuSO4=Na2SO4+Cu(OH)2⏐↓.

 

При взаємодії кальцій гідроксиду з натрій карбонатом утворюється кальцій карбонат (осад) і натрій гідроксид:

 

Ca(OH)2+Na2CO3=CaCO3⏐↓+2NaOH.

 

5. Малорозчинні луги при нагріванні розкладаються на оксид металу і воду.

  

Наприклад, якщо нагріти кальцій гідроксид, утворюється кальцій оксид і водяна пара:

 

Ca(OH)2=t°CaO+H2O↑⏐⏐.

Хімічні властивості основ

Теорія:

Загальні хімічні властивості нерозчинних основ

1. Нерозчинні основи взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду.

 

Наприклад, при взаємодії купрум(II) гідроксиду з сульфатною кислотою утворюється купрум(II) сульфат і вода:

 

Cu(OH)2+H2SO4=CuSO4+2H2O.

 

При взаємодії ферум(III) гідроксиду з хлоридною кислотою утворюється ферум(III) хлорид і вода:

 

Fe(OH)3+3HCl=FeCl3+3H2O

 

2. Деякі нерозчинні основи можуть взаємодіяти з деякими кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.

 

Наприклад, при взаємодії купрум(II) з сульфур(VI) оксидом утворюється купрум(II) сульфат і вода:

 

Cu(OH)2+SO3=t°CuSO4+H2O

 

3. Нерозчинні основи при нагріванні розкладаються на оксид металу і воду.

  

Наприклад, при нагріванні купрум(II) гідроксиду утворюється купрум(II) оксид і вода:

 

 Cu(OH)2=t°CuO+H2O.

 

Ферум(III) гідроксид при нагріванні розкладається на ферум(III) оксид і воду:

 

2Fe(OH)3=t°Fe2O3+3H2O