Відмінності між аморфними і кристалічними речовинами

 Будь-яка речовина може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному. Всім відомо, що рідка при кімнатній температурі вода стає твердою при охолодженні до 

0 °С, а при нагріванні до 100 °С перетворюється в пару.

 

Тверді речовини поділяють на аморфні і кристалічні.

  

Відмінність аморфних і кристалічних речовин полягає в ступені впорядкованості їх внутрішньої будови.

  

У кристалічних речовинах всі частинки розташовуються в певному порядку.

  

В аморфних речовинах цей порядок є відносним.

Кристалічними називають речовини, в яких частинки розташовуються в строгому порядку.

Приклади кристалічних речовин: алмаз, цукор, метали, солі, луги, більшість оксидів і простих речовин.

Кристали мідного купоросу

 

Кристали кварцу

Аморфними називають речовини, у яких немає строгого порядку в розташуванні частинок.

До аморфних речовин відносяться: скло, смола, віск, бурштин, пластилін, жувальна гумка, більшість пластмас.

 

Пластилін

  

Бурштин

 

Кристалічні і аморфні речовини відрізняються властивостями.

При ударі кристалічні речовини розпадаються на дрібні кристалики певної форми.

Аморфні речовини при руйнуванні утворюють уламки невизначеної форми.

Слово «аморфний» перекладається з грецької мови як «безформенний».

 

Уламки скла

 

Кристалічні речовини мають певну температуру плавлення, при якій вони відразу стають рідкими. Наприклад, алюміній плавиться при температурі 660 °С, а алмаз — при 3827 °С.

 

Якщо нагрівати скло, то воно спочатку розм'якшується і перетворюється на пластичну масу.

Аморфні речовини не мають точної температури плавлення —  при нагріванні вони поступово розм'якшуються і переходять у в'язкий стан. Здатність аморфних речовин ставати вязкими при нагріванні дозволяє надавати їм будь-яку форму.